Так, мова піде саме про ту знаменитої горілці, під яку трапезував Іван Грозний у відомому фільмі.
Варто зауважити, що процес створення цього унікального за своєю природою алкогольного напою відрізняється від настоянки з такою ж назвою ті, що вимагає певного почуття пропорції і притримування рецепта, а також деяких знань технології дистиляції продукту. Але ми хочемо поділитися з вами цим секретом, в якому найголовнішу роль відіграє співвідношення численних інгредієнтів в цьому напої.
Склад анісової горілки
Крім головного продукту – анісу (зірчастого або ж звичайного), склад цього напою може помістити в себе: фенхель ,, корицю, лакрицу, кмин, коріандр ванілін, суху м’яту, лимонну цедру, гвоздику, корінь імбиру, корінь фіалки, цукор, сіль і навіть мед.
Колись в придворних колах Московського царства, а вже пізніше – в Російській імперії існувала два різних між собою рецепта горілки з анісу. В одному випадку використовувався зірчастий аніс (також відомий як бадьян), у другому рецепті поєднувався аніс звичайний, кмин, а також лимонна цедра.
Класичний рецепт горілки на анісової основі
Рекомендується брати найчистіший зерновий самогон або спирт. Цілком можна використовувати і іншу основу, наприклад, цукровий або фруктовий дистилят, звичайну горілку або так само, 45-градусний харчовий спирт. Пропорцію і місткість можна збільшувати або зменшувати.
Базовий список інгредієнтів:
-самогон (45-51 градус) – 2,5 л
-вода – 2,5 л
-аніс звичайний – 2 ч. Л.
-подрібнення аніс зірчастий – 3 шт.
-тмін – 1 ч. л.
-імбірь – 1 ч. л.
-гвоздіка – 15 шт.
-фенхель – 2 ч. л.
-подрібнення кориця – 1/2 палички.
Рецепт приготування
Всі прянощі потрібно помістити в підготовлену скляну ємність, залити все це самогоном, щільно закупорити капроновою кришкою і поставити на 10 діб в прохолодне темне місце (бажано, не холодильник). Після зазначеного в рецепті терміну, отриманий сік потрібно злити в окрему тару і саму рідину відфільтрувати через марлю, розвести очищеною водою 1: 1 і пропустити все через дистилятор, при цьому відбираючи середню фракцію. Вихідний напій розбавляють водою або ж вживають в первозданному стані.
Як правильно пити горілку власного приготування з анісу
Цей знаменитий алкогольний напій має славу чудового аперитиву перед їжею. До того ж, якщо подивитися на чудові травні властиві результати, можна сміливо рекомендувати чарочку трохи охолодженої анісової горілки вже після ситної трапези або застілля. Що ж стосується саме такого проведення часу, як застілля, як кажуть любителі цього алкоголю, він майже що універсальний в багатьох поєднаннях страв. Добре йде під сири, морепродукти, поєднується з холодними м’ясними закусками і гарячими м’ясними стравами, не зайвим буде під солодку випічку, зі свіжими фруктами і овочами. Головна умова – це любов до специфічного смаку анісу і післясмаку від такої горілки.
Корисні властивості
Здавна цей напій використовували в тому числі для поліпшення травлення через наявність певну кількість ефірного масла анісу.
Оскільки анісова горілка на 40% складається зі спирту, то до її корисним властивостям можна віднести знезаражувальне дію. У давнину при її допомоги обробляють рани. Також анісівку використовують як консервант для страв і продуктів, які довго зберігаються.
Анісова горілка є основним інгредієнтом в приготуванні анісової настоянки. Її застосовують для поліпшення травлення, а також проти діареї.
У певних випадках, анісова горілка допомагає впоратися з такою недугою, як ангіна, бронхіт і трахеїт. Рекомендується додавати сім крапель горілки і одну ложку меду в гарячий чай або відвар трав, приймати такий напій двічі в день. Напій покращує відтік мокроти і дозволяє вилікувати захворювання набагато швидше, чи не отруюючи організм медикаментами і різної хімією.
Крім усього іншого, анісова горілка приносить користь в таких частих випадках як:
– хворобливі менструації у жінок. Вживати по одній чайній ложечці горілки три рази в день після їди;
– при проблемах з зубами і яснами. Рекомендується додати 20 крапель анісової горілки на склянку води і прополоскати ротову порожнину після чищення зубів.
